1. Головна
  2. /
  3. Педагогам
  4. /
  5. Причини суїцидальної поведінки неповнолітніх...

Причини суїцидальної поведінки неповнолітніх та профілактика суїциду

Причини суїцидальної поведінки неповнолітніх та профілактика суїциду

1. Проблема самоідентифікації та самореалізації

ПричиниЩляхи розв’язанняШляхи профілактики
психофізіологічні вади від народження та у перші роки життя:емоційний стан та здоров’я матері,травма під час пологів,травмуючі та психотравмуючі ситуації протягом перших 3-х років життя.Створення сприятливих умов для материнства та дитинства на всіх рівнях суспільства,Забезпечення належним кадровим складом усіх навч.-вих.закладів, що включає психолога та кваліфікованих спеціалістів медичного та пед.напрямків.Підвищення цінності здорового способу життя та створення умов для  планування сім’ї,Володіння інформацією щодо психофізіологічних особливостей учнів.
вади психолого-педагогічного впливу батьківського/сімейного та педагогічного середовища:істотні різниці між цінностями окремих членів сім’ї,протиріччя між цінностями сім’ї та дитячих закладів,занадто швидкий та активний вплив на розвиток психіки дитини.Підвищення рівня квліфікації усіх учасників психолого-пед.впливу,Єдність вимог батьків та педагогів,Дотримання вимог вікової та педагогічної психології у плануванні навчально-виховної діяльності.Розвиток системи взаємодії «батьки-педагоги» з метою вироблення єдності вимог до дитини,Формування індивідуального підходу як у навчальній, так і у виховній діяльності,Визнавати за дитиною право обирати швидкість та напрямок власного розвитку,Дозволити дитині насолодитися перевагами дитинства як необхідного етапу у розвитку особистості.
невідповідність умов життя та розвитку дитини її особистим цілям та інтересам:нерозуміння оточуючими ідей дитини,нестача інформації та матеріальних умов для розвитку індивідуальної пізнавальної діяльності,нерівномірність формування психологічних та практичних навичок взаємодії з оточенням.Створення умов для розвитку різних видів обдарованості та умов існування інтересів (поява, розвиток, згасання),Залучення дитини з проблемами особистісного зростання у активну, посильну діяльність з кваліфікованими спеціалістами, що змогли б стати для цієї дитини референтними особами.Підвищувати рівень зацікавленості дитячими ідеями та започаткуваннями,Розвивати інформаційну базу, що задовольнить різні смаки та вподобання дитини,Використовувати матеріальні можливості для формування та розвитку духовних цінностей наступних поколінь,Сприяти розумінню дорослими цінності кожної окремої особистості незалежно від поглядів сьогоднішнього оточення.

2. Проблема у стосунках з однолітками/ровесниками

ПричиниЩляхи розвязанняШляхи профілактики
Нестача навичок ефективної комунікації: – неповага до себе, -неприйняття власних індивідуальних особливостей, власного імені, – неготовність дітей спілкуватися у запропонованому форматі, -невміння    користуватися   «Я-висловлюваннями», – невміння співпрацювати, – неповага до оточуючих, – неволодіння навичками субординації.Включення в роботу тренінгових груп з метою оволодіння навичками ефективної комунікації,Організація умов для живого спілкування однолітків за вподобанням,вчити позитивно мислити,виховання дитини в умовах безумовної любові та прийняття,набуття навичок конструктивного з’ясування стосунків між дорослими, не у присутності дитини,вчити вмінню приймати інших такими, якими вони є, повазі до оточуючих,вчити адекватно висловлювати власні почуття,демонструвати ефективність та результативність співпраці,вчити чути інших.
Неуспішність у навчальній діяльності:Невпевненість у власних силах,Незгода з оцінками вчителів,Мотивація уникнення невдач,Нездатність якісно творити,Конвергентність мислення,Надто широкі інтереси, невміння розподіляти увагу на різні види діяльності.справедливі оціночні судження та оцінка навчальної діяльності,заохочувати пізнавальну активність дитини.
Створювати емоційно-сприятливу атмосферу у дитячих колективах силами педагогічних працівників/класних керівників.робота з педагогічним колективом у напрямку розвитку різних видів учнівської обдарованості,надавати можливості дитині спробувати себе у різних видах діяльності з метою виявлення здібностей, захоплень, самопізнання,заохочувати будь-які конструктивні бажання дитини творити, сприймаючи творчість як канал самопізнання та одночасного відтоку негативу й насичення позитивом.
Наявність проблем особистісної сфери:Тривожність,Образливість,Агресивність,Почуття провини.Самостійно чи то з допомогою психолога знайти причини даних негативних явищ,Розвивати самостійність дитини за умови постійного підкріплення її діяльності справедливо-позитивними оцінками,Зкоригувати сімейні виховні впливи у даному руслі.раннє виявлення проблем шляхом підвищення психологічної компетенності педагогів,формування інформаційної бази даних за виокремленими напрямками,пам’ятати, що вмінню вибачати діти вчаться у дорослих.
Проблеми гендерної комунікації:Невміння розуміти емоції іншого (в основному – у стосунках між дівчатами та хлопцями),Захоленість особою протилежної статі на фоні відсутності належного тепла від оточуючих,Формування ціннісних установок неповної сім’ї.Просвітницька діяльність з питань статевих розвитку та поведінки,Організація спільної діяльності на фоні демонстрації позитивної поведінки представників різних статей,Додаткова увага до дітей з неповних та неблагополучних сімей.Формування цінності романтичного кохання,Повага з боку дорослих до прояву кохання дитиною будь-якого віку та створення умов розуміння дітьми цих почуттів.Підтримка існування сімейних цінностей у суспільстві,Виховання почуття власної гідності,Виховання відповідальності – якості, необхідної для взаємодії з оточуючими.

3. Проблеми у стосунках з батьками

ПричиниЩляхи розвязанняШляхи профілактики
  Проблеми – відсутність „язика любові”(дитина повинна виховуватись в атмосфері любові, розуміння та доброзичливості); – відповідальність та обов’язки (розподіл обов’язків у сім’ї, відповідальність); – генетична схильність до алкоголю (жорстокість в покаранні дитини, невідповідність  покарання вчинку, спотворене сприйняття світу); – сім’я не є однім цілим (різне відношення до дітей, один може бути улюбленцем, інший небажаним та нелюбимим, або в сім’ях де діти та батьки не є рідними); – проблема соціального сирітства (діти батьків, які працюють за кордоном, бездоглядність та незайнятість  дітей); – не сформованість цінності життя в сім’ях (песимістичні погляди самих батьків, відсутність сенсу життя, відсутність перспектив у майбутньому); – сім’ї в яких є діти-інваліди (дитина може вважати себе тягарем в сім’ї, попрікати себе в тім, що вона є зайвою) Причини   – неуважність батьків до дитячих проблем; стилі сімейного виховання (надмірна вимогливість та жорстокість у вихованні або недостатня, увага відкуп від дитини подарунками та грошима);ревнощі до інших дітей;переживання дитини, відчуженість, самотність, неможливість бути зрозумілим;накопичення невирішених питань та проблем у дитини;відчуття помсти, злість, протест, попередження, демонстративна поведінка (таким чином дитина хоче привернути увагу до  себе та до своїх проблем);відчуття вини та сорому, розкаяння, не задоволення страх ганьби, насмішок, презирства;розлучення батьків, або смерть когось з батьків;соматичні захворювання;емоційний клімат, дефіцит спілкування у родиніневисловлені почуття, які можуть призвести до депресії  – не залишати дитину з вантажем недомовленого; – проявляйте до дитини любов та підтримку, виховуйте дитину в атмосфері любові, турботи та розуміння; – спрямовуйте думки дитини в конструктивне русло (потрібно допомогти дитині побачити яскравіші, позитивні моменти життя ,запропонувати дитині  нове заняття, поїздку); – звільніть від депресії (можна запропонувати допомогти іншим); – зарядіть дитину почуттям внутрішньої гідності, відчуттям несамотності, захищеності взаєморозуміння); – учіть дитину релаксації (розслабленню); – не демонстративно, але з явними проявами задоволення для себе – зробіть дитині подарунок, влаштуйте свято; – перегляньте свої відносини з дитиною, більше їй довіряйте, сприймайте її як самостійну дорослу особу з її індивідуальним світоглядом; – не принижуйте гідності дитини; – не проявляйте байдужість до проблем дитини, намагайтесь її зрозуміти та допомогти у вирішенні проблеми;  розповідайте дитині, щ безвихідних ситуацій не буває  вживайте заходи, які могли б упорядкувати життя дитини, організуйте життя в сім’ї так, щоб воно стало більш передбаченим, менш напруженим;любіть його зі всією доступною вам силою, підтвердіть свою любов, але уникайте істеричних форм її прояву;поліпшення розуміння в сім’ях (з’ясування особливостей ставлення батьків до підлітка, виховних впливів, які застосовуються в родині, а також аналіз сімейної ситуації очима самого підлітка, ступінь комфорту в родині;формування у дитини життєвих цінностей та цінності власного життя  

Людям із порушенням зору