Порядок реагування на насильство

Порядок реагування на насильство в Україні передбачає

невідкладні дії (виклик поліції 102, швидкої) та міжвідомчу взаємодію для комплексного захисту, особливо у випадках насильства над дітьми, де діють чіткі алгоритми для працівників закладів освіти та соціальних служб, що включають припинення насильства, надання допомоги та формування спеціальних комісій для моніторингу. Важливо знати гарячі лінії (1547, 116 123) та звертатися по допомогу, фіксувати докази та пам’ятати про адміністративну та кримінальну відповідальність для кривдників.

Основні кроки реагування:

1. Негайна допомога:
   1. Викличте поліцію (102) або швидку медичну допомогу, якщо є загроза життю чи здоров’ю.
   1. Надайте першу допомогу постраждалому, якщо це можливо, або викликайте екстрену медичну допомогу.
2. Повідомлення:
   1. Повідомте керівництво (якщо це стосується роботи, садочка чи школи) або законних представників дитини (крім випадків, коли вони є кривдниками).
   1. Зверніться до служб у справах дітей та Національної поліції.
3. Міжвідомча взаємодія (особливо щодо дітей):
   1. У закладах освіти, медицини, соціального захисту діє Порядок реагування на насильство над дітьми.
   1. Працівники зобов’язані реагувати, повідомляти керівника, батьків та формувати Комісію.
   1. Комісія з’ясовує причини, надає психолого-педагогічні послуги, моніторить ситуацію.
4. Куди звертатися за підтримкою:
   1. Національна поліція України: 102 (цілодобово).
   1. Гаряча лінія для постраждалих: 1547 (з питань торгівлі людьми, домашнього насильства).
   1. Національна “гаряча лінія” із запобігання домашньому насильству: 0 (800) 500 335 або 116 123 (з мобільного). 

Відповідальність та права:

• За домашнє насильство передбачена адміністративна (штраф, громадські роботи, арешт) та кримінальна відповідальність (арешт, обмеження чи позбавлення волі).
• Важливо фіксувати докази та свідчення. 

Що можна зробити як свідок/постраждалий:

• Розпізнавати ознаки насильства та не залишати це поза увагою.
• Надавати підтримку та бути готовим допомогти.
• Шукати інформацію про безпечні місця та контакти.
• Збирати докази (фото, відео, свідчення)